Розглянуті деякі аспекти виховання естетичної культури школярів засобами мистецтва слова, декоративно-прикладного і образотворчого мистецтва, а також краєзнавства; роль музики і хорового співу у духовному вихованні дітей.

Висвітлено теоретико-методичні основи формування художньої культури учнів засобами мистецтва слова. Розкрито суть базових понять проблеми, зокрема, естетичної логосфери школи. Показано значення мистецтва слова в структурі художньої культури школярів. Визначено методику та педагогічні умови її формування. Запропоновано концепцію розвитку художньої культури учня за умов естетичної логосфери школи. Виявлено роль феноменів споглядання та переживання як реальних джерел цілісного позитивно-орієнтаційного впливу на учнів.

Освещены теоретико-методические основы формирования художественной культуры учеников средствами искусства слова. Раскрыто содержание базовых понятий проблемы, в частности, эстетической логосфери школы. Показано значение искусства слова в структуре художественной культуры школьников. Определены методика и педагогические условия его формирования. Предложена концепция развития художественной культуры ученика в условиях эстетической логосферы школы. Освещена роль феноменов наблюдения и переживания как реальных источников целостного позитивно-ориентированного влияния на учеников.

Обгрунтовано та введено до наукового обігу поняття "естетична логосфера школи". Визначено провідні принципи організації естетичної логосфери школи як основи розвитку художньої культури учнів засобами мистецтва слова та шляхи її використання. Виявлено провідні тенденції конструювання предметів художньо-естетичного циклу для початкової, основної та старшої школи, що передбачають індивідуально-психологічний та діалогічний параметри. Вдосконалено критерії та показники педагогічних вимірів стану сформованості художньої культури учнів. Набуло подальшого розвитку наукове положення про роль діалогу як нескінченної форми існування духовної культури та художньої зокрема.

Розкрито сутність поняття "естетизація", "організаційно-змістові особливості естетизації навчально-виховного процесу". Викладено естетичні аспекти природознавчих дисциплін. Запропоновано методику реалізації виховного потенціалу мистецтва на уроках природознавства, географії, біології в V - VIII класах ЗНЗ та у позаурочний час, яка має забезпечити ефективність засвоєння знань і виховання компетентної особистості. Висвітлено мистецтво та його роль в естетизації освітнього процесу й освітнього середовища. Визначено діапазон можливостей естетизації навчально-виховного процесу у позаурочній творчості учнів.

Рассмотрены вопросы состояния сформированности художественной культуры учащихся средствами культуры слова. На основе изучения школьной документации, качественного и количественного анализа сделан вывод о потенциальной готовности всех учащихся школы к целенаправленному формированию художественной культуры, несмотря на существующий ее низкий уровень.

Предложены пути использования индивидуального подхода к старшеклассникам в процессе изучения "Зарубежной художественной культуры", выделены четыре его основные позиции, освещены показатели результативности, направленные на создание неоднородной общности.

Проаналізовано художньо-естетичні технології виховної роботи. Охарактеризовано сучасний стан художнього виховання школярів у позаурочний час. Розкрито організаційно-складові особливості виховного процесу художньо-естетичного напряму. Досліджено потенціал мистецтв у вихованні підлітків та технології його реалізації у позакласній роботі.

Розглянуто поняття мистецьких уподобань. Подано інформацію про художньо-інтонаційний образ сучасного життя в уявленні школярів. Окреслено діагностувальну процедуру виявлення мистецьких уподобань учнівської молоді. Запропоновано методику формування мистецьких уподобань підлітків і старшокласників у сфері різних видів мистецтва та в мистецтві загалом. Розглянуто художню драматургію шкільних немистецьких заходів. Наведено рекомендації для вчителя стосовно роботи з учнями на уроках мистецтва та в позаурочний час.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.

Досліджено проблему виховання Людини Культури засобами мистецтва. Висвітлено різнопланові аспекти дослідження означеної проблеми: виховання культурної особистості комплексом мистецтв; майбутнє мистецтва через розширення, поглиблення, урізноманітнення та активизацію дослідження художньої освіти; в союзі муз: культуроформуюча діяльність ліцею; образ людини нової епохи; художньо-естетичне виховання як невід'ємна складова середньої освіти: досвід Канади; виклики VUCA-світу та зміст загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів: проблеми та перспективи; театральне краєзнавство у системі шкільної літературної освіти: теорія та практика; формування основ політичної культури майбутніх громадян України засобами взаємодії мистецтв; потенціал образотворчого мистецтва у вихованні культури в людини від витоків до сьогодення; полікультурна освіта в США засобами етнічних мистецтв; культура та мистецтво: рефлексія щодо формування особистісних якостей майбутнього фахівця засобами мистецтва у вищій технічній школі; виховання людини культури засобами іномови як художньої цінності; поліфонія мистецтв в еколого-есететичному вихованні дитини дошкільного віку; історико-генетичний аспект розвитку музичної психології як науки; музеї закордонного українства: національно-культурні та світоглядні цінності мистецтво та виховання: в контексті тенденцій інформаційного суспільства.